Парша яблуні та груші. Розвиток симптоми наслідки
Субота, 24 Сер 2019, 11:10
Вітаю Вас Гість | RSS|
Головна | Парша яблуні та груші. Розвиток симптоми наслідки | Реєстрація | Вхід
Меню
Каталог продукції
Корисна інформація
    Форма входу
    Категорії розділу
    Хімічні препарати [1]
    Опис та інструкції до хімічних препаратів по захисту рослин.
    Хвороби рослин [2]
    Корисна інформація [0]
    Добрива [2]
    Опис та інструкції добрив які застосовуються в селянському господарстві.
    Пошук


    Календар
    «  Серпень 2019  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Новини сайту
    Архів новин

    Статистика


    Яндекс.Метрика

    ПАРША ЯБЛУНІ ТА ГРУШІ

    Парша

    Фото – 1
    Парша на листках яблуні.

    Парша яблуні та груші — розповсюджене захворювання, яке пошкоджує листя та плоди. Збудниками парші є сумчасті гриби порядку Dothideales, на яблуні — Venturia inaequalis Wint., на груші — Venturia pirina Aderh. Морфологічно ці гриби майже не відрізняються, але за біологічними властивостями є вузькоспеціалізованими — пристосовані до рослини-господаря. Тому збудник парші яблуні не вражує грушу, а збудник парші груші не вражує яблуню. Парша широко поширена в умовах помірного клімату, особливо в районах з холодною вологою весною та дощовим початком літа. У сприятливі для розвитку гриба роки вона сильно знижує врожайність та якість плодів яблуні та груші.

    Розвиток та симптоми ураження паршою

    Збудник парші зимує в стадії незрілих плодових тіл псевдотецій які ще восени утворюються на опалому листі і плодах. Розсіювання спор збігається з початком росту пагонів яблуні та груші. Слизова оболонка спори сприяє прикріпленню до листа. Для її проростання необхідна волога. Спора проростає в простір між кутикулою й епідермісом. Подальше поширення всередину тканин листа не відбувається. Найбільш сприйнятливе до зараження молоде листя, що знаходяться на верхівці зростаючого пагона. Через 2–3 тижні гриб переходить до конідіальної стадії — розмноження за допомогою конідій. Таким чином відбувається вторинне зараження листя крони.

    Парша на листках яблуні

    Фото – 5
    Парша на листках груші

    Найбільш інтенсивно зростання конідій відбувається при температурі близько 20°С. У цей час на листках утворюються добре помітні світло-оливкові плями (фото – 1; 2; 3; 4). У міру розростання середина плями буріє і розтріскується (фото – 5; 6; 7; 8; 9; 10), що сприяє зараженню гнилями. Діаметр плям різний — від 2 до 13 мм і більше, що залежить від віку листків, сприйнятливості сорту та погодних умов. Більші плями спостерігають на молодих листках сприйнятливих сортів і при частих опадах. Уражені листки передчасно засихають й опадають. Коли листя опадає, гриб продовжує розвиватися як сапротроф. В цей час закладаються псевдотеції, в яких навесні утворюються аскоспори. Зав'язі, квітконіжки, молоді пагони також вражаються паршою (фото – 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17).

    На плодах парша проявляється у вигляді різко обмежених плям з вузькою облямівкою, вкритих темно-оливковим, оксамитовим нальотом (фото – 18; 19; 20; 21). У цих місцях на плоді поверхневий шар клітини стає короткуватим, що перешкоджає проникненню збудника хвороби вглиб тканин. Однак це перешкоджає рівномірному розростанню плодів, що призводить до однобічного їх розвитку. Часто у місцях уражень з'являються тріщини, плоди стають виродливими (фото – 22; 23; 24; 25).

    Парша

    Фото – 11
    Парша на квітконіжках
    груші

    При ураженні пагонів на їх корі з'являються невеликі здуття, які розриваються, і кора вкривається дрібними тріщинами, що лущаться (фото – 15; 16; 17). Внаслідок цього ріст пагонів сповільнюється, і вони часто відмирають (фото – 26).

    В Україні паршу виявляють на пагонах груші. Збудники вражають квітки, плодоніжки і черешки листків, що викликає передчасне опадання листків і зав'язі.

    Сумчаста стадія збудників парші утворюється навесні на уражених листках, що перезимували. Навколо посірілих місць уражень у мезофілі листка з осені формуються псевдотеції, що виступають на поверхню через продих, навколо якого розміщуються численні загострені щетинки. Довкола кожної плями парші з'являються кілька псевдотеціїв, у кожному з яких навесні утворюються 120–200 булавоподібних циліндричних сумок, а в кожній сумці — по 8 двоклітинних, жовтувато-зелених сумкоспор.

     

    Парша на зав'язі

    Фото — 12
    Парша на зав'язі груші

    У Venturia inaequalis псевдотеції діаметром 90–120 мкм, сумки розміром 40–70 х 10–12, сумкоспори — 13–17 х 6–7 мкм. У Venturia pirina псевдотеції діаметром 120–160 мкм, сумки розміром — 50–70 х 10–12, сумкоспори — 14–26 х 5–8 мкм. Дозрівають і поширюються сумкоспори при наявності вологи і температури повітря від 7 до 24°С (оптимально 17–21°С). Сумкоспори є первинним джерелом зараження рослин навесні.

    У різних зонах України викидання сумкоспор із сумок починається неодночасно: у південних — на початку квітня, а північних — у травні і навіть на початку червня. Вихід сумкоспор із сумок залежить від погодних умов та може тривати 60 днів і більше. Небезпечним для ураження рослин вважають період викидання сумкоспор під час розкривання бруньок, забарвлення пуп'янків, цвітіння і масового опадання пелюстків.

    Сумкоспори поширюються завдяки вітру та краплинам дощу.

    Парша на пагонах

    Фото — 17
    Парша на
    молодих пагонах груші

    За умов незначного зволоження при температурі від 2–3 до 30°С (оптимально 17–21°С) сумкоспори проростають, утворюючи гіфіальний росток, який проникає у тканини рослин й дає початок росту грибниці.

    Інкубаційний період триває 8–21 добу. При температурі 17–21°С він становить 10 діб. Перші ознаки спостерігають під час масового опадання пелюстків. Парша проявляється на вегетуючих органах рослин у конідіальній стадії. На грибниці під епідермісом листка суцільними дернинками утворюються оливкові, без перетинок конідієносці, на яких формуються одиничні оберненогрушо- та яйцеподібні конідії. При їх дозріванні епідерміс тканини рослин розтріскується і конідії легко поширюються на здорові рослини, внаслідок чого відбувається нове (повторне) зараження рослин.

    За вегетаційний період збудники парші можуть дати у північних районах 4–6, у південних — 9–10 генерацій конідій. Інкубаційний період парші при зараженні рослин конідіями такий самий, як і при зараженні сумкоспорами.

    Парша на плодах

    Фото — 18
    Парша на плодах яблуні

    У зв'язку з тим, що під час вегетації рослин формується тільки конідіальне спороношення, збудник парші яблуні часто називають Fusicladium dendriticum Fckl., груші — Fusicladium pirinum Fckl.

    У Fusicladium dendriticum конідієносці розміром 15–40 x 4–6 мкм, конідії — 13–30 х 6–12 мкм, у Fusicladium pirinum конідієносці — 16,5–60 х 4,5–8 та конідії — 13–30 х 5–9 мкм. В окремих випадках грибниця патогенів може перезимовувати, утворюючи навесні нове конідіальне спороношення. Збудники парші зимують, як правило, в сумчастій стадії на опалих листках, інколи у вигляді грибниці на уражених пагонах (частіше на груші).

    Наслідки захворювання

    Парша на плодах

    Фото — 23
    Парша на плодах яблуні

    Парша яблуні і груші дуже поширена в районах з достатньою вологістю — чим більше опадів наприкінці весни і в першій половині літа, тим сильніше захворювання. Хвороба часто викликає опадання зав'язі, зменшення облистяності дерев і слабкий приріст однорічних пагонів, погіршує зимостійкість рослин.

    Сильний розвиток парші майже ніколи не буває згубним для яблуні та груші, але може досить помітно знизити врожайність і якість плодів. Плоди дрібнішають, стають непривабливими, потворної форми, зі зниженим вмістом вітамінів. При посиленому її розвитку іноді близько 50% плодів не відповідають вимогам стандарту.

    При зборі врожаю у вологу з туманами погоду, на плодах виявляють пізню паршу у вигляді дуже маленьких, коричнево-чорних плям. Повний прояв захворювання спостерігають під час зберігання плодів, тоді хвороба має назву "складська парша".

     

     

    НАСТУПНА СТОРІНКА —>

     

     

    Сторінка створена: 18.02.16
    Останє оновлення: 11.03.16

    Для створення сторінки використовувалась інформація з наступних Інтернет ресурсів:
    agroscience.com.ua
    ru.wikipedia.org

    Лицензия Creative Commons