Саджанці груші "НИКОЛАЙ КРЮГЕР"

Синоніми: "Деканка Николай Криер","Николай Криер", "Бельцкая", "Залукьяновка".

Походження: Виведений в Румунії Миколаєм Крієром в 1921 р.

Строки дозрівання: Осінній сорт. Знімна зрілість плодів настає в другій декаді вересня, споживча — наприкінці вересня – початку жовтня. Плоди потребують своєчасного і дбайливого збору.

Характеристики плода: Плоди великі, масою 230-330 г, на молодих деревах, на айвовій підщепі до 400-500 г і більше, усічено-широкогрушеподібні, дзиґуватої, бергамотоподібної форми, горбисті, трохи асиметричні, широкоребристі з добре вираженою складчастістю до чашечки. Незважаючи на велику величину плоди часто зав'язуються по 2-4 разом і досить міцно тримаються на дереві. Шкірочка тонка або середньої товщини, міцна, гладка, блискуча, злегка масляниста, в період знімання зеленувато-сіра, при дозріванні — соломисто-жовта, на сонячній стороні у більшості плодів з оранжево-червоним розмитим або смугастим рум'янцем. По всьому плоду розкидано багато дрібних майже непомітних підшкірних точок. Зрілі плоди дуже гарні (4,8- 4,9 бала). М'якоть біла або злегка кремова, дуже соковита, ніжна, масляниста, солодка, з приємною кислинкою і ніжним ароматом, дуже високих смакових якостей (4,8-4,9 бала).

У плодах міститься: сухих розчинних речовин — 15,8%, Цукрів — 11,2, кислот — 0,25, пектину — 0,34%, вітаміну С — 3,3 мг в 100 г сирої маси.

Використовуються в основному для споживання у свіжому вигляді.

Ростові особливості сорту: Дерево середньо- або сильноросле, з широкопірамідальною кроною. Основні гілки відходять від стовбура під кутом біля 45° або більшим, довгі, слабо розгалужені, нерідко гвинтоподібно вигнуті, зі стовбуром зростаються міцно. Молоді гілки слабо гілкуються, покриваються плодушками і під вагою врожаю никнуть. Кора на штамбі і основних гілках сіра. Однорічні пагони довгі, досить товсті, часто гвинтоподібно вигнуті, кора на них оливково-зелена. Сорт більш придатний для формування округлої крони. У зв'язку з тим, що однорічні пагони виростають довгі, слабо гілкуються, покриваються плодушками і під вагою врожаю никнуть, при формуванні крони їх слід укорочувати. До умов зростання сорт маловимогливий. Добре росте і плодоносить на підщепі груші лісової і айві. Даний сорт можна використовувати як проміжну вставку для сортів, не сумісних з айвою. У пору плодоношення вступає рано — на 4-5-й рік на айвовій підщепі і на 6-7-й — на груші лісовій. Тип плодоношення змішаний, плодоносить в основному на кільчатках, розміщених на 3-4-річній деревині.

Запилювачі: "Роксолана", "Реалі Туринська". Сам є хорошим запилювачем для інших, одночасно квітучих сортів.

Зимостійкість: Висока. У несприятливі для перезимівлі роки дерева не були пригнічені, давали хороший приріст і врожай.

Стійкість до хвороб: Сорт відносно стійкий проти парші, бактеріальним опіком листя уражається слабо.

Транспортабельність: Висока (при технічній зрілості).

Особливості зберігання: В звичайних умовах вони зберігаються до середини листопада, в холодильниках — до грудня. При перезріванні не "спухають".

Відмінні ознаки сорту: Сорт включений до Державного реєстру та допущений до використання в Лісостепу України. Широко поширений в Придністров'ї України та в Молдові. Заслуговує більш широкого розповсюдження в південно-західних і південних областях; перспективний в селекції на високу якість плодів.

Переваги: ​​Ранній вступ у плодоношення; порівняно висока стійкість проти парші та інших захворювань; невимогливість до умов зростання; висока зимостійкість дерев; хороша сумісність з айвою; привабливі плоди високих смакових якостей.

Недоліки: В початковий період плодоношення недостатньо висока врожайність дерев на підщепі груша лісова; однорічні пагони у молодих дерев виростають довгі і згодом слабо гілкуються, що вимагає особливої ​​уваги при формуванні крони. Великі дзиґуваті соковиті плоди з тонкою шкіркою при упаковці потребують особливо дбайливого ставлення.