Мілдью — несправжня борошниста роса Peronospora Viticola De Bary. Найнебезпечніша грибна хвороба європейських сортів винограду. Вона була завезена в 1878 р з Північної Америки на південь Франції і поширилася звідти за деякі роки на всі області виноградарства Європи. Без достатньої боротьби вона завдає значної шкоди врожаям і кущам винограду. Занепад виноградарства в кінці XIX і на початку XX століття пояснюється в першу чергу появою цієї хвороби.
Розвиток та симптоми ураження мілдью
Фото – 1 Розвиток мілдью на початковій стадії захворювання
Зараження мілдью стає помітним спочатку по освітленню уражених тканин листя. На листках утворюються жовті, маслянисто прозорі плями розміром в копійку у молодого листя і зазвичай круглі (фото – 1), а на більш старих і грубих листах вони незграбні і розташовані здебільшого вздовж жилок; незабаром після цього особливо швидко при вологій теплій погоді на нижній стороні листя під плямами з'являється блискучий, білий наліт грибниці (фото – 2; фото – 5). Таким же чином можуть уражатися всі зелені частини куща, верхівки пагонів, вусики, суцвіття, гребені і молоді ягоди винограду. Заражені суцвіття винограду забарвлюються в жовтий колір і помітно скручуються. Пізніше вони буріють і засихають. Коли ягоди досягнуть розміру горошини, гриб зовні вже непомітний. Ягоди забарвлюються в синюватий, потім в бурий колір і зморщуються. Утворюються так звані шкірясті ягоди, непридатні для споживання і приготування вина (фото – 6). Сильно уражене листя (фото – 3) опадає передчасно, а заражені верхівки пагонів винограду зазвичай засихають.
Збудник несправжньої борошнистої роси відноситься до групи несправжніх борошнисто-росяних грибів і близько споріднений з пероноспорозом хмелю, з блакитною пліснявою тютюну та фітофторозом картоплі.
Гриб зимує в опалому листі винограду у вигляді зимових спор, що утворюються від злиття жіночого і чоловічого ядер гіф і так званих ооспор. Ооспори часто у великій кількості утворюються всередині листя протягом літа та в більшій мірі ближче до осені; вони товстостінні і дуже стійкі проти холоду, вогкості або сухості. Навесні після достатнього зволоження ґрунту вони проростають і при середньодобовій температурі не нижче +8°С утворюють по одній проростковій трубочці, на кінці якої, як правило, є тільки один спорангій. Якщо цей спорангій потрапляє на зелені частини винограду за допомогою вітру або бризок дощу, то після розриву оболонки він випускає 60 і більше зооспор, позбавлених оболонки, голих, овальних грудочок плазми, що рухаються за допомогою двох джгутиків у водяних краплях, відшукуючи продихи. У ньому вони утворюють проросткову трубочку, вростають всередину тканин, викликаючи первинну інфекцію.
Фото – 2 Білий наліт грибниці
мілдью на нижній стороні листа.
Тривалість періоду до звільнення спорангія і утворення проросткової трубочки залежить, насамперед, від температури. Він найбільш короткий при 20–27°С і становить 1 год. для першого процесу і 3–10 год. для другого. Отже, кущ при сприятливих умовах повинен бути мокрим не менше 4 год., щоб змогло відбутись зараження. При температурі нижче 8°С і вище 30°С зараження не відбувається, тому що спорангії не проростають. Гіфи, які потрапили до листа через продихи швидко розгалужуються, продовжують зростати між клітинами, і отримують їжу з живих клітин господаря за допомогою гаусторії. Через певний час, що залежить в першу чергу від температури (інкубаційний період), утворюються маслянисті плями як результат пошкодження клітин. Під інкубаційним періодом розуміють проміжок часу від проникнення гриба в продихи до появи ознак зараження. Знання тривалості цього періоду дуже важливе для боротьби з хворобою, бо перед його кінцем потрібно проводити обробку.
у середині травня — 15–18 днів; в кінці травня 12–15 днів;
на початку червня — 12–14 днів;
в середині червня — 9–10 днів;
в кінці червня — 6–7 днів;
в липні і серпні — 5–6 днів.
на ягодах — 10–14 днів (для південних і північних районів виноградарства цифри будуть інші).
Після інкубаційного періоду гриб настільки зміцнюється в рослині-хазяїні, що може утворювати органи розмноження. Як правило, вони з'являються з продих вночі, причому для цього потрібна висока вологість повітря і температура не нижче 12°С. Те, що потім можна бачити — білий, блискучий наліт (фото – 2; фото – 5), під мікроскопом виявляється скупченням численних деревовидних, розгалужених спороносців, на кінцях гілок, яких виникають яйцеподібні спорангії. Ці літні спорангії розлітаються всюди вже при найменшому подиху (за допомогою вітру можуть розноситись до 100 км). Вони малостійкі і в сухому повітрі гинуть вже через кілька днів. Однак якщо вони потрапляють в краплі дощу або роси, то звільняють 5–8 голих зооспор, що викликають нову інфекцію (так зване вторинне зараження). Як тільки встановляться відповідні температура і вологість, гриб з'являється зовні і поширюється далі. Цикл розвитку, що починається з літніх спор, може повторюватися в залежності від погоди 6–8 разів на рік.
Фото – 3 Лист уражений грибницею
мілдью.
Найбільш небезпечним є саме вторинне зараження і наступні зараження, які викликаються літніми спорами. Ці спалахи захворювання починають вражати не тільки листя, але і зелені пагони, вусики і зав'язі. Якщо літо вологе і часто випадають дощі, кущі винограду часто переживають масові спалахи цього грибкового захворювання. Що, зрештою, може призвести до остаточної втрати врожаю.
У сімействі виноградних рослин є великі сортові відмінності в сприйнятливості до мілдью. Всі сорти європейського винограду дуже сприйнятливі. Багато американських сортів винограду високо-стійкі, а інші малосприйнятливі. У гібридів від схрещування американських і європейських сортів винограду різна ступінь сприйнятливості. У стійких сортів якщо і відбувається зараження, то заражені клітини господаря незабаром відмирають і перешкоджають подальшому зростанню гриба. Крім спадково закріплених сортових особливостей, на сприйнятливість до мілдью впливають умови навколишнього середовища. Молоді кущі, які енергійно ростуть більш сприйнятливі, ніж старі. Нестача калію або одностороннє азотне добриво підвищують сприйнятливість. Важливу роль відіграють також вид формування і догляд за кущами, і особливо погодні умови.
Наслідки захворювання
Якщо активно не боротися з цим захворюванням урожай буде втрачено, кущ винограду сильно послабиться, і будуть сприятливі умови для розвитку інших хвороб, які можуть знищити кущ.
Основні сезоні наслідки мілдью
Фото – 4 Ураження мілдью на
верхній частині листа.
(Жовті маслянисті плями)
заражене листя відмирає і опадає;
ягоди темніють, зморщуються, засихають або осипаються (фото – 6). Тут все залежить від погодних умов;
кущ, який втратив листя, не може накопичити необхідний запас поживних речовин, тому навіть при слабких морозах він може загинути або заразитися іншими збудниками.
Профілактика та боротьба з захворюванням
Фото – 5 Ураження мілдью
на нижній частині листа.
(Білий наліт грибниці,
утворення спороносців)
Часто садівники не обробляють кущі винограду, поки не з'являються видимі ознаки захворювання. Більшість людей сподіваються, що обійдеться і кущ не заразиться, навіщо даремно витрачатися на препарати захисту рослин. І в результаті такої халатності і необачної економії в майбутньому можна втратити набагато більше. Абсолютно стійких сортів винограду до мілдью не існує! Особливо сприйнятливими є європейські сорти, тому потрібно дуже серйозно віднестись до цього питання.
Профілактичні агротехнічні методи
Вибір сортів винограду максимально стійких до захворювання;
Вибір оптимального місця для посадки винограду (сонячна ділянка розташована не в низині, яка добре провітрюється);
Формування кущів повинно бути продумано таким чином, щоб могло забезпечувати просушування лози після дощу та у вологу погоду, кущі повинні бути добре освітленими та гарно провітрюватись. Потрібно правильно обрізати виноградний кущ, своєчасно видаляти зайві пагони та вовчки;
На ділянці не має бути бур’янів. Міжряддя можна тримати під невисокою травою, яку періодично потрібно підкошувати. Землю під кущами можна мульчувати;
Продумана система поливу (крапельний, або в трубу під корінь);
Достатня кількість збалансованих мінеральних підкормок;
Збір та спалювання опалого листя та залишків зрізаної лози восени.
Хоча на виноградниках з високою агротехнікою мільдью з’являється помітно менше ніж на інших але й там, в переважній більшості, основними засобами боротьби й профілактики залишаються хімічні препарати.
Захист винограду
Фото – 6
Ягоди пошкоджені мілдью.
Активний захист та профілактика від мілдью передбачає застосування хімічних препаратів на винограднику. Терміни та кількість обробок, хімічні препарати — визначаються в залежності від сорту винограду і погодних умов.
Кількість обробок винограду
Малосприйнятливі або високостійкі сорти винограду (2 бали) потрібно обприскувати з профілактичною метою мінімум двічі — 1-й раз до цвітіння; 2-й раз після цвітіння:
Обов’язкове профілактичне обприскування від мілдью проводиться тоді, коли хоча б половина всіх пагонів зросте до 10 см та з’являться справжні листочки діаметром біля 2–3 см;
Профілактичне (захисне) обприскування потрібно провести в проміжку між першою обробкою та обробкою "після цвітіння":
Якщо для попередньої обробки був використаний контактнийфунгіцид(особливо це стосується мідьвмісних препаратів) і через деякий час пройшли опади чи була волога погода (тумани, роса). То в такому випадку обробку потрібно повторити відразу після закінчення опадів, як тільки підсохне листя та лоза!
Якщо перша обробка проводилась системнимфунгіцидом, і пройшов дощ (тумани, роса) в кінці терміну захисної дії даного препарату або після його завершення. Тоді обробку потрібно повторити відразу після закінчення опадів, як тільки підсохне листя та лоза!
Обов’язкове профілактичне обприскування від мілдью проводиться відразу після цвітіння. Навіть, якщо погода не сприятлива для розповсюдження захворювання.
Профілактичне (захисне) обприскування, та можливі наступні обробки, можуть проводитися по зеленим та достигаючим ягодам. У випадках коли тримається сприятлива погода для розповсюдження мілдью (рясні дощі, тумани, роса) або тоді, коли є помітні перші ознаки захворювання.
Відносно стійкі або витривалі сорти (3 бали) потрібно обприскувати 3–4 рази — 1–2 рази до цвітіння; 3-й раз після цвітіння і 4-й раз по зеленим ягодам:
Обов’язкове профілактичне обприскування від мілдью проводиться тоді, коли хоча б половина всіх пагонів зросте до 10 см та з’являться справжні листочки діаметром біля 2–3 см;
Профілактичне (захисне) обприскування потрібно провести в проміжку між першою обробкою та обробкою "перед цвітінням":
Якщо для попередньої обробки був використаний контактнийфунгіцид(особливо це стосується мідьвмісних препаратів) і через деякий час пройшли опади чи була волога погода (тумани, роса). То в такому випадку обробку потрібно повторити відразу після закінчення опадів, як тільки підсохне листя та лоза!
Якщо перша обробка проводилась системнимфунгіцидом, і пройшов дощ (тумани, роса) в кінці терміну захисної дії даного препарату або після його завершення. Тоді обробку потрібно повторити відразу після закінчення опадів, як тільки підсохне листя та лоза!
Обов’язкове профілактичне обприскування від мілдью проводиться безпосередньо перед цвітінням. Навіть, якщо погода не сприятлива для розповсюдження захворювання;
Обов’язкове профілактичне обприскування від мілдью проводиться відразу після цвітіння. Навіть, якщо погода не сприятлива для розповсюдження захворювання;
Профілактичне (захисне) обприскування може проводитися в проміжку між обов’язковою обробкою "після цвітіння" та обов’язковою обробкою "по зелених (зростаючих) ягодах". Доцільно здійснювати у випадках коли тримається сприятлива погода для розповсюдження мілдью (рясні дощі, тумани, роса) або тоді, коли є помітні перші ознаки захворювання;
Обов’язкове профілактичне обприскування від мілдью по зелених (зростаючих) ягодах. Навіть якщо погода не сприятлива для розповсюдження захворювання;
Профілактичне (захисне) обприскування, та можливі наступні обробки, можуть проводитися по зеленим та достигаючим ягодам. У випадках коли тримається сприятлива погода для розповсюдження мілдью (рясні дощі, тумани, роса) або тоді, коли є помітні перші ознаки захворювання.
Сприйнятливі сорти (4–5 балів) потребують постійного своєчасного обприскування на протязі всього сезону з інтервалами 1–2 тижні.
Обов’язкове профілактичне обприскування від мілдью проводиться тоді, коли хоча б половина всіх пагонів зросте до 10 см та з’являться справжні листочки діаметром біля 2–3 см;
Наступні обов’язкові обробки проводяться постійно на протязі всього часу вегетації:
Якщо погода суха, тоді кожна наступна обробка проводиться точно в кінці терміну захисної дії препарату, який використовувався при попередньому обприскуванні.
Якщо погода волога (дощі, тумани, роса) і застосовувався контактнийфунгіцид, то наступну обробку потрібно провести відразу після закінчення опадів, як тільки підсохне листя та лоза!
Якщо використовувався системнийфунгіцид і волога погода була на початку або в середині терміну захисної дії препарату. То наступне обприскування проводять після закінчення цього терміну. Якщо ж дощ пройшов в період другої половини захисного терміну препарату, то наступну обробку проводять відразу після закінчення опадів, як тільки підсохне листя та лоза!
Хімічні препарати для застосування на винограднику
Пам’ятайте! Для того щоб запобігти появі резистентності у шкідливих організмів, при плануванні обробок саду, потрібно підбирати пестициди з різних хімічних класів. Чергувати препарати потрібно таким чином, щоб кожне наступне обприскування здійснювалось препаратом, який має хімічний клас відміний від того, який застосовувався при попередній обробці.
Для створення сторінки використовувались матеріали з ресурсу:
