Карбамід норми застосування
Субота, 24 Сер 2019, 11:09
Вітаю Вас Гість | RSS|
Головна | Карбамід норми застосування | Реєстрація | Вхід
Меню
Каталог продукції
Корисна інформація
    Форма входу
    Категорії розділу
    Хімічні препарати [1]
    Опис та інструкції до хімічних препаратів по захисту рослин.
    Хвороби рослин [2]
    Корисна інформація [0]
    Добрива [2]
    Опис та інструкції добрив які застосовуються в селянському господарстві.
    Пошук


    Календар
    «  Серпень 2019  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Новини сайту
    Архів новин

    Статистика


    Яндекс.Метрика

    КАРБАМІД (СЕЧОВИНА)
    (NH2)2CO

    Синоніми: Сечовина, діамід вугільної кислоти.
    Хімічна формула: (NH2)2CO

    Карбамід (сечовина) — добриво з амідною формою азоту. Карбамід саме концентроване з усіх азотних добрив. Випускається в гранульованому вигляді. Гранульована сечовина володіє відмінними фізичними характеристиками: не злежується, застосовується під всі сільськогосподарські культури у вигляді розчину, як для основного внесення, так і для позакореневого підживлення.

    Карбамід (добриво) — безбарвні гранули розміром від 1 до 4 мм. Масова частка азоту в перерахунку на суху речовину — 46,2%.

    • Масова частка біурету не повинна перевищувати 1,4%.
    • Масова частка води по методу висушування — не більше 0,3%.
    • Розсипчастість — не менше 100%.

    Застосування

    Випускається дві марки карбаміду: А — для промисловості і Б — для рослинництва.

    У сільському господарстві

    Карбамід застосовують під усі сільськогосподарські культури в якості основного добрива (для основного внесення), для ранньовесняного підживлення озимих культур з негайним зароблянням в ґрунт, а також для підживлення овочевих і орних культур за допомогою культиваторів-рослиноживильників. Карбамід ідеально підходить для позакореневого підживлення рослин і фертигації.

    У промисловості

    Карбамід використовується в промисловості в якості сировини при виготовленні смол, клеїв, а також у тваринництві як кормова добавка.

    Поведінка в ґрунті

    Сечовина в ґрунті розчиняється ґрунтовим розчином і під впливом уробактерій, що виділяють уразу (спеціальний фермент), за два-три дні амоніфікується і перетворюється на вуглекислий амоній:

    CO (NH2) 2 + 2H2O → (NH4) 2CO3

    Вуглекислий амоній — з'єднання нестійке, на повітрі розкладається, утворюючи бікарбонат амонію і аміаку:

    (NH4) 2CO3 → NH4HCO3 + NH3

    З цієї причини при внесенні сечовини без заробляння в ґрунт за відсутності опадів частина азоту у вигляді аміаку втрачається. Такі втрати значніші в ґрунтах з нейтральною і лужною реакцією.

    Вуглекислий амоній зароблений у ґрунт піддається гідролізу. При цьому утворюється бікарбонат амонію і гідроксид амонію:

    (NH4) 2CO3 + H2O → NH4HCO3 + NH4OH

    Амоній, що утворився після внесення карбаміду в ґрунт, поглинається колоїдною фракцією і поступово засвоюється рослинами. Встановлено, що сечовина може бути поглинена корінням і листям рослин без попереднього перетворення. Але існує небезпека вимивання з ґрунту сечовини, яка не пройшла амоніфікацію.

    У міру процесу амоніфікації сечовини відбувається тимчасове локальне підлуження ґрунту через гідроліз вуглекислого амонію. Після закінчення деякого часу амоній піддається нітрифікації, утворюючи кислоту і рухаючи реакцію у бік підкислення:

    2NH3 + 3O2 → 2HNO2 + 2H2O
    2HNO2 + O2 → 2HNO3

    Таким чином, карбамід є біологічно кислим добривом. Але після засвоєння рослинами азоту з даного добрива в ґрунті не залишається ні кислотних, ні лужних залишків.

    Застосування на різних типах ґрунтів

    Карбамід застосовується в якості основного добрива на всіх типах ґрунтів, під різні сільськогосподарські культури.

    На легких дерново-підзолистих ґрунтах в зоні достатнього зволоження та при зрошенні на сіроземах карбамід більш ефективний, ніж аміачна селітра. В богарних умовах при основному внесенні карбамід рівнозначний аміачній селітрі.

    На ґрунтах з нейтральною і лужною реакцією необхідно при внесенні негайно заробляти карбамід в ґрунт для зменшення втрат азоту.

    Способи внесення

    Сечовину застосовують до посіву, як основне внесення та для підживлення.

    В якості основного добрива карбамід застосовується на всіх ґрунтах і під всі сільськогосподарські культури.

    Ранньовесняне підживлення озимих проводиться з негайним зароблянням добрива в ґрунт шляхом боронування, з метою скорочення втрат аміаку.

    Підживлення овочевих і просапних культур проводиться з використанням культиваторів-рослиноживильників або вручну за допомогою сапи, плоскоріза, чи ручного культиватора.

    Карбамід вважається кращою формою азотних добрив для позакореневих підживлень рослин, оскільки не обпікає листя і здатний поглинатися ними у вигляді цілої молекули, без розкладання. Вже через 48 годин після обприскування карбамідом, азот виявляється в складі білка рослин.

    Карбамід — одне з добрив, які рекомендуються при фертигації.

    Вплив на сільськогосподарські культури

    Карбамід — цінне азотне добриво. Ефективний при застосуванні під різні культури. По дії на врожай стоїть в одному ряду з аміачною селітрою.

    Фітотоксичність. Застосування сечовини на буряках (всі види) та ріпаку, безпосередньо перед посівом, може призвести до загибелі проростків.

    Озима пшениця. Застосування карбаміду в якості позакореневого підживлення значно підвищує вміст білка в зерні.

    Норми застосування карбаміду

    Культура

    Спосіб, час, особливості застосування

    Норма застосування

    Буряк

    Основне внесення. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт за 15 днів до посіву.

    20–25 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт:

    1. Через 15–20 днів після сходів;
    2. Через 20–25 днів після попереднього внесення.

    15–20 г / м2

    Позакореневе підживлення. Проводиться шляхом обприскування рослин:

    1. Через 10–15 днів після сходів;
    2. Через 20–25 днів після попереднього обприскування.

    50–60 г / 10 л води

    Горох

    Основне внесення. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт перед посівом.

    5–8 г / м2

    Капуста

    Основне внесення перед посадкою. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт при перекопці.

    20–25 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт:

    1. Через 15–20 днів після посадки;
    2. Через 20–25 днів після попереднього внесення (на пізньостиглих сортах).

    15–20 г / м2

    Картопля

    Основне внесення. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт перед посадкою.

    20–25 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт під час підгортання через 15–20 днів після сходів.

    15–20 г / м2

    Позакореневе підживлення. Проводиться шляхом обприскування рослин:

    1. Через 10–15 днів після сходів;
    2. Перед цвітінням.

    50–60 г / 10 л води

    Кукурудза на зерно

    Основне внесення. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт перед посівом.

    11–16 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт:

    1. Через 15–20 днів після сходів;
    2. Через 20–25 днів після попереднього внесення.

    10–18 г / м2

    Позакореневе підживлення. Проводиться шляхом обприскування рослин:

    1. Через 10–15 днів після сходів;
    2. Через 20–25 днів після попереднього обприскування.

    50–60 г / 10 л води

    Огірки

    Основне внесення перед посадкою. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт при перекопці.

    5–8 г / м2

    Підживлення в період вегетації, перед цвітінням. Проводиться шляхом поливання рослин під корінь. 1 л рідини на одну рослину.

    20–30 г / 10 л води

    Патисони, кабачки, баклажани.

    Основне внесення перед посадкою. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт при перекопці.

    10–12 г / м2

    Підживлення на початку утворення плодів. Проводиться шляхом закладення добрива в ґрунт.

    10–12 г / м2

    Перець

    Основне внесення. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт перед посадкою.

    20–25 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт:

    1. До цвітіння;
    2. На початку утворення плодів.

    15–20 г / м2

    Позакореневе підживлення. Проводиться шляхом обприскування рослин:

    1. Перед цвітінням;
    2. На початку утворення плодів.

    50–60 г / 10 л води

    Плодово-ягідні та декоративні дерева і кущі

    Внесення весною при перекопці землі навколо стовбурів дерев та навколо кущів.

    20–30 г / м2

    2-х разове підживлення. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт:

    1. Через 5–6 днів після цвітіння;
    2. Повторно через 25–30 днів.

    15–20 г / м2

    Позакореневе підживлення. Проводиться шляхом обприскування рослин:

    1. Перед цвітінням;
    2. Через 5–6 днів після цвітіння;
    3. По зав’язі.

    На пізніх сортах можна провести 4-е обприскування по зростаючим, зеленим плодам.

    40–50 г / 10 л води

    Суниця садова, полуниця.

    Основне внесення. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт ділянки, підготовленої для посадки суниці.

    20–25 г / м2

    Позакореневе підживлення. Проводиться шляхом обприскування рослин;

    1. В період з’явлення бутонів;
    2. На початку утворення плодів.

    50–60 г / 10 л води

    Томати

    Основне внесення перед посадкою. Проводиться шляхом закладення добрива в ґрунт.

    20–25 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом поливання рослин під корінь. 1л рідини на одну рослину:

    1. Перед цвітінням;
    2. На початку утворення плодів.

    20–30 г / 10 л води

    Позакореневе підживлення. Проводиться шляхом обприскування рослин перед цвітінням.

    50–60 г / 10 л води

    Цибуля ріпчаста.

    Основне внесення перед посадкою. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт.

    20–25 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом заробляння в ґрунт через 20–25 днів після сходів.

    15–20 г / м2

    Часник

    Основне внесення перед посадкою (якщо часник ярий). Весною, відразу після сходів (якщо часник озимий). Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт.

    20–25 г / м2

    Підживлення в період вегетації. Проводиться шляхом заробляння добрива в ґрунт через 20–25 днів після сходів.

    15–20 г / м2

     

    Для підживлення рослин, які зазначені в таблиці, водним розчином карбаміду, беруть ту кількість карбаміду, яка наведена для заробляння в ґрунт, розводять в 1л води та поливають землю навколо рослини з розрахунку 1л розчину карбаміду на 1м2, після чого обов'язково потрібно провести полив рослин простою водою!

     

     

    Сторінка створена: 20.04.16
    Останє оновлення: 20.04.16

    Для створення сторінки використовувалась інформація з наступних Інтернет ресурсів:
    pesticidy.ru
    sad-ogorod.biz.ua

    Лицензия Creative Commons